Анотація
Обґрунтовано двоїстість просторового виміру економічної системи, яка полягає у єдності та взаємодії його природної та соціальної складових. Розкрито зміст категорії «економічний простір» як сукупності відносин між людьми з приводу руху вартості між територіально відокремленими політико-адміністративними утвореннями в процесі використання економічних ресурсів. Запропоновано класифікацію якісних станів економічного простору залежно від його щільності. Систематизовано форми прояву сучасної регіоналізації економічної діяльності, відповідно до суб’єктів її стимулювання. Визначено головні наслідки посилення неадекватності сучасного економічного простору в Україні викликам, що висуває його глобалізація.
Annotation
The duality of spatial measurement of economic system which consists of unity both its interaction natural and social components is proved. The contents of a category «economic space» as set of relations between people in occasion of movement of cost between territorially isolated political administrative formations during use of economic resources is opened. The classification of qualitative conditions of economic space depending on its density is offered. Forms of display modern regionalization economic activities, according to subjects of its stimulation are systematized. The main consequences of strengthening inadequacy of modern economic space in Ukraine to calls which are put forward with its globalization are certained.
Актуальність теми дослідження
Наприкінці XX – початку XXI сторіччя українське суспільство відчуло та продовжує відчувати два послідовних потрясіння, своєрідні суспільно-економічні «тектонічні зсуви» – внутрішній, пов’язаний із крахом планової системи господарювання на тлі розпаду СРСР і формуванням ринкової моделі економіки, та зовнішній, обумовлений впливом глобалізації в процесі зростання відкритості суспільства. Кожний із цих зсувів окремо здатний справити катастрофічний вплив на соціум, а їх одночасна дія тим більше може повністю зруйнувати дієздатність суспільства і перетворити національну економіку у повністю залежний від ТНК додаток, що працює на реалізацію інтересів інших країн.
Глобалізація супроводжується суперечливими наслідками. З одного боку, вона сприяє зростанню економічної ефективності світової економіки, зниженню трансакційних витрат за рахунок уніфікації виробничих процесів та адміністративних процедур відносно просторового переміщення товарів та послуг. Разом з тим, вона приводить до загострення боротьби за енергоресурси, активізації тіньових соціально-економічних механізмів, серед яких – зростання контрабандних товарних потоків, нелегальної міграції, діяльність міжнародних злочинних угруповань, що контролюють нелегальну торгівлю зброєю, наркотиками, людьми, використовують Інтернет для здійснення економічних злочинів у фінансовій сфері. Тому нові виклики, що несе з собою глобалізація економічного простору, потребують належного теоретичного осмислення.
Така необхідність посилюється тим, що зазначені процеси відбуваються в умовах зростаючої невизначеності їхніх наслідків для соціально-економічного розвитку країн з транзитивною економікою. Тому важливим завданням є їх науковий аналіз задля вироблення засобами державної економічної політики ефективних механізмів нейтралізації негативних наслідків зростаючої відкритості економічного простору.
Успішність же цієї політики залежить не тільки від рівня наукового аналізу, але здебільшого від відповідальності та професіоналізму самих політиків. Враховуючи розбалансованість системи державного регулювання економіки внаслідок внутрішньої політичної нестабільності в Україні, в процесі теоретичного аналізу та обґрунтування відповідних висновків та рекомендацій слід брати до уваги дію й цього чинника.
Таким чином, глобалізація значно підвищила роль просторової складової економічної діяльності, але одночасно суттєво ускладнила зв’язок між економічним простором та економічною територією відповідних країн, зокрема, завдяки зростаючій віртуалізації економічного життя та невпинному відокремленню фінансового сектора економіки від реального.
Мета і завдання дослідження
Виходячи з актуальності проблеми просторової динаміки економічної системи в умовах глобалізації та враховуючи недостатню її теоретичну розробку стосовно транзитивної економічної системи, дисертант визначив метою дисертаційної роботи розкриття впливу зростаючої відкритості економічної системи транзитивного типу на зміни у складі форм її просторової організації.
Відповідно до цієї мети було поставлено наступні завдання:
- Виявити зміст категорії «економічний простір» та її генезис.
- Дослідити інституалізацію економічного простору та його структурування в процесі еволюції економічної системи.
- Розкрити головні форми просторової організації господарського життя та їх взаємодію.
- Проаналізувати чинники, що впливають на просторову динаміку економічної системи транзитивного типу в умовах глобалізації.
- З’ясувати роль відкритості економічної системи як чинника просторової динаміки останньої у сучасних умовах.
- Визначити напрями впливу основних суб’єктів глобалізації на просторову динаміку транзитивної економічної системи.
- Розкрити форми регіоналізації господарської діяльності у сучасних умовах.
- Розробити пропозиції з удосконалення механізму державного впливу на регіоналізацію господарського життя в транзитивній економічній системі.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єкт дослідження – економічна система транзитивного типу.
Предмет дослідження – кількісні та якісні зміни в національному економічному просторі та у складі форм просторової організації економічної системи транзитивного типу під впливом її зростаючої відкритості.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні актуалізації просторового виміру економічної системи з позицій інституційної архітектоніки і зводиться до наступного.
Уперше:
- На основі трактування соціального простору та часу як взаємопов’язаних характеристик єдиної економічної реальності обґрунтовано двоїстість просторового виміру економічної системи, яка полягає у єдності та взаємодії його природної та соціальної складових: природна складова має своїм базисом територію розселення соціуму відповідно до розміщення економічних ресурсів, соціальна – просторово локалізовану господарську діяльність людей, економічним результатом якої є створення вартості, втіленої у cукупності споживних вартостей.
- Розкрито зміст інституалізації економічного простору, як процесу еволюційного формування сукупності інституційних одиниць, об’єднаних: спільною територією створення вартості, закріпленою відповідним політико-адміністративним поділом; спільними соціокультурними стереотипами, в тому числі системою формальних і неформальних норм, правил, традицій, звичок, забобонів економічної поведінки; спрямованістю на забезпечення сталого соціального розвитку спільної території на основі оптимальної взаємодії економічних суб’єктів.
- Розроблено класифікацію та характеристику основних якісних станів економічного простору залежно від його щільності (концентрації вартості, що привласнюється відповідним територіальним утворенням) з виділенням центру (висока щільність економічного простору, яка на основі фінансової самодостатності здатна забезпечити комплексний соціальний розвиток на відповідній території за рахунок прискореного економічного зростання), периферії (низька щільність економічного простору, наслідком чого виступає поєднання ознак депресивності із фінансовою залежністю від центру та соціальним занепадом адміністративно-територіального утворення) та провінції (середня щільність економічного простору, яка забезпечує сталий соціально-економічний територіальний розвиток на основі фінансової самодостатності) і зроблено висновок, що в транзитивній економічній системі формується моноцентрична структура економічного простору з потенційно можливими двома сценаріями розвитку провінцій – перетворенням частини їх у нові центри, а іншої частини – на периферію.
Дістали подальшого розвитку:
- Розкриття змісту категорії «економічний простір» як сукупності інституціалізованих формальними та неформальними нормами і правилами відносин між людьми з приводу руху (створення, розподілу, перерозподілу та привласнення) вартості між територіально відокремленими політико-адміністративними утвореннями в процесі використання територіально закріплених економічних ресурсів (земля, праця, капітал), більшість з яких є здатними до просторової мобільності та концентрації.
- Систематизація форм прояву регіоналізації економічної діяльності, обумовленої зростаючою відкритістю сучасного економічного простору, відповідно до суб’єктів її стимулювання, на транснаціональну регіоналізацію (об’єднання декількох національних економічних просторів із збереженням формальної політико-дміністративної відокремленості або національних кордонів з одночасним їх фактичним послабленням режиму їх функціонування), яка спрямовується національними державами, і регіональну транснаціоналізацію (модифікацію перенесеного на іншу територію національного економічного простору у напрямку його пристосування до внутрішніх інституційних особливостей території розташування), що направляється транснаціональними корпораціями).
- Визначення головних наслідків неадекватності сучасного економічного простору в Україні викликам, що висуває його глобалізація: загрозливі масштаби проникнення на економічну територію країни контрабандних потоків товарів та послуг з наступним їх частковим транзитом до Європи та Азії і частковим осіданням в Україні; розповсюдження корупції у сфері державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та митної справи; гальмування створення ефективних внутрішніх регуляторних механізмів входження України до СОТ, пов’язаних із здійсненням підприємництва.
- Обґрунтування можливих стратегій регіональної політики в умовах ринкової трансформації економіки, залежно від ступеню врахування державою впливу глобалізації на економічний і культурний простори, шляхом включення до їх складу, окрім мобілізаційної та модернізаційної, також інерційної стратегії; характеристика модернізаційної стратегії як оптимальної, націленої на інфраструктурну та інституційну модернізацію і направленої на використання порівняльних переваг відповідних територій.
