У дисертації вперше системно досліджується науковий доробок учених Київського національного економічного університету першої третини XX ст. (Є. Є. Слуцького, М. В. Довнар-Запольського, К. Г. Воблого, Р. М. Орженцького, О. О. Русова, Л. М. Яснопольського, М. В. Птухи, П. Л. Кованька, О. П. Оглоблина, С. І. Гольдельмана і ін.) та розкривається їх внесок у розвиток економічної науки в Україні. Обґрунтовується ідея, що наукові дослідження університетських учених-економістів, які відзначалися різноманітністю поглядів, справили суттєвий вплив та значною мірою визначали особливості подальшого розвитку економічної науки в Україні, а у ряді випадків – у всьому світі. У роботі розглядаються тенденції розвитку економічної науки і освіти в Україні у першій третині XX ст., соціально-економічні передумови заснування та місце Київського національного економічного університету у цих процесах. Визначається роль наукових розробок учених університету першої третини XX ст. у становленні наукових шкіл та розвитку основних напрямів економічних досліджень в Україні.
In the thesis for the first time the scientific works of scientists of Kiev National Economic University of the first third of XX century (E. E. Slutskogo, M. V. Dovnar-Zapol’skogo, K. G. Voblogo, R. M. Orzhentskogo, O. O. Rusova, L. M. Yasnopol’skogo, M. V. Ptukhi, P. L. Kovan’ka, O. P. Ogloblina, S. T. Goldelmana and others) is explored systemly and their contribution in development of economic science in Ukraine is exposed. The author grounds the idea, that scientific researches of university scientists-economists, which was marked with the variety of views, had substantial influence and to a great extent determined the features of subsequent development of economic science in Ukraine, and in a number of cases – in the whole world.
In the thesis the author examines the progress of economic science and education in Ukraine in the first third of XX century as well as socio-economic pre-conditions of foundation and place of Kiev National Economic University in these processes. The role of scientific developments university’s scientists of the first third of the XX century in appearing of scientific schools and development of basic directions of economic researches in Ukraine is determined.
Здобуття Україною незалежності та становлення її як самостійної держави сприяє посиленому інтересові до історії розвитку української економічної думки. Національно-культурне відродження України неможливе без знання історико-економічної спадщини українського народу, яка бере свій початок ще з давніх-давен і посідає важливе місце в системі людського знання. Вивчення історії становлення та розвитку історико-економічної науки допомагає осмислити внесок українських економістів до загальнолюдської інтелектуальної скарбниці та визначити шляхи подальшого соціально-економічного прогресу України.
Разом з тим, економічна наука є запорукою сучасного і майбутнього господарського розвитку України. Вона відтворює та нарощує економічний потенціал суспільства і є визначальним чинником його соціально-економічної життєдіяльності. Тому сьогодні, в умовах державної незалежності України та формування національної конкурентоздатної економіки, економічній науці в Україні відводиться визначальна роль.
Дослідження історії світової економічної науки в цілому та української економічної науки зокрема дає можливість проаналізувати її витоки, ретроспективу, логіку та закономірності розвитку, а також показати важливе значення наукових досліджень українських учених, що стали фундаментом для подальшого розвитку економічних знань і не втратили свого значення та актуальності й сьогодні.
Розвиток економічної науки в Україні у першій третині XX ст. зосереджувався в основному в університетах, які створили необхідні умови для формування наукової спільноти і організованої системи досліджень. Одним з таких навчальних закладів був Київський національний економічний університет1, особливістю якого було те, що він одразу формувався як заклад економічної освіти. А відтак, у ньому були зібрані наукові кадри, економічні дослідження яких становлять суттєвий науковий інтерес для сьогодення.
Хронологічні межі дисертаційного дослідження охоплюють першу третину XX ст., виходячи з того, що саме в цей період у Київському національному економічному університеті була закладена науково-методологічна база для подальшого розвитку економічної науки як у самому університеті, так і в Україні загалом. Зокрема, в першій третині XX ст. у Київському національному економічному університеті плідно працювали такі відомі вчені як Є. Є. Слуцький, М. В. Довнар-Запольський, К. Г. Воблий, Р. М. Орженцький, О. О. Русов, Л. М. Яснопольський, М. В. Птуха, П. Л. Кованько, О. П. Оглоблин, С. І. Гольдельман та ін., розробки яких отримали підтримку і визнання у світовій економічній науці.
Дане дослідження набуває особливого значення саме сьогодні. Адже у 2006 р. Київському національному економічному університету – провідному закладові економічної освіти в Україні – виповнилося 100 років від дня заснування і тому важливо проаналізувати історію університету та оцінити внесок його вчених в економічну науку.
Знання історії та закономірностей розвитку економічних знань у Київському національному економічному університеті в першій третині XX
ст., в період становлення та формування наукових основ університету, дасть змогу опанувати досягненнями вчених не лише вітчизняної економічної науки, а й світової в цілому. До того ж, ретроспективний аналіз поглядів першої плеяди вчених Київського національного економічного університету на основні проблеми економічної науки має сьогодні не тільки наукове, але й важливе практичне значення.
У сучасній економічній літературі становлення та розвиток економічної освіти і науки в Україні розглядаються вітчизняними економістами переважно як ізольовані один від одного процеси, без урахування їхнього взаємозв’язку. Так, окремі аспекти розвитку економічної освіти в Україні аналізуються у роботах Е. Л. Лортікяна, Л. А. Медвідь, В. В. Постолатія та ін. А закономірності та особливості формування української економічної науки досліджуються у працях Р. Х. Васильєвої, Л. П. Горкіної, С. М. Злупка, Л. Я. Корнійчук, І.-С. Коропецького, П. М. Леоненка, В. М. Фещенко та ін.
Проте, відзначаючи значимість наукових досягнень названих учених, слід наголосити, що вони вивчали різноманітні аспекти та особливості розвитку української економічної науки і освіти першої третини XX ст. відповідно до завдань та проблематики власних досліджень, не акцентуючи увагу на необхідності інтеграції цих складових. Їхні здобутки значно збагатили історико-економічну науку і стали важливим фундаментом для подальших наукових пошуків.
Специфіка ж розвитку університетської науки полягала в тому, що результати наукових досліджень плеяди економістів першої третини XX ст., які викладали в університетах, безпосередньо впроваджувалися у навчальний процес та апробовувалися в студентських аудиторіях. У дисертації саме з таких позицій аналізується наукова спадщину вчених-економістів Київського національного економічного університету першої третини XX ст.
Крім того, майже повна відсутність цілісних систематичних досліджень становлення та розвитку університетської економічної науки, у тому числі в провідному економічному навчальному закладі України – Київському національному економічному університеті, посилює актуальність теми дисертаційного дослідження.
На основі вивчення та критичного осмислення широкого спектру літературних і архівних джерел здійснити науковий аналіз та узагальнення поглядів учених Київського національного економічного університету першої третини XX ст. на основні проблеми економічної науки та оцінити їх теоретичний і практичний внесок у її розвиток.
Відповідно до визначеної мети передбачено вирішити наступні завдання:
- проаналізувати стан розвитку економічної науки і освіти в Україні у першій третині XX ст. та визначити теоретико-методологічні засади її аналізу;
- виявити взаємозв’язок та взаємовплив процесів розвитку економічної освіти і науки в Україні у першій третині XX ст.;
- з’ясувати ступінь розробки та джерелознавчі проблеми дослідження економічної науки в Україні першої третини XX ст. у сучасній економічній літературі;
- показати роль наукових досліджень учених Київського національного економічного університету першої третини XX ст. у становленні наукових шкіл, зокрема статистичної, маржинальної та економіко-математичної;
- розкрити внесок учених Київського національного економічного університету першої третини XX ст. у розвиток основних напрямів економічних досліджень, а саме економіко-теоретичного, історико-економічного та фінансово-економічного.
Об’єктом дослідження є стан та тенденції розвитку економічної науки в Україні у першій третині XX ст.
Предметом дослідження є результати наукових досліджень учених Київського національного економічного університету першої третини XX ст. та їх значення для розвитку економічної науки.
Дисертація є однією з перших в українській історико-економічній науці спроб комплексного дослідження розвитку університетської економічної науки. Наукова новизна та особистий внесок здобувача полягають у наступному:
Вперше:
- здійснено цілісний системний аналіз наукової спадщини вчених Київського національного економічного університету першої третини XX ст., що дозволило визначити їх внесок у розвиток економічної науки;
- проаналізовано у взаємозв’язку процеси становлення та розвитку економічної науки і освіти в Україні; на основі аналізу архівного матеріалу, зокрема навчальних планів та програм, показано, що наукові здобутки вчених Київського національного економічного університету першої третини XX ст. знаходили реалізацію у навчальному процесі та відповідній навчально-методичній літературі;
- теоретично обґрунтовано, що в першій третині XX ст. у Київському національному економічному університеті відбувалося формування концептуальних засад статистичної школи, отримали подальший розвиток ідеї Київської психологічної школи, було закладено основи національної економіко-математичної школи.
Удосконалено:
- комплексний підхід до систематизації сучасної літератури з питань розвитку економічної науки в Україні у першій третині XX ст. за рахунок вперше введених у науковий обіг архівних і рукописних документів, матеріалів історичних колекцій, що значно розширило джерельну базу для подальших наукових досліджень;
- оцінку ролі наукового доробку вчених Київського національного економічного університету першої третини XX ст. у розвитку основних напрямів економічних досліджень, зокрема економіко-теоретичного, історико-економічного та фінансово-економічного.
Дістало подальший розвиток:
- вивчення системи організації економічної освіти в Київському національному економічному університеті у першій третині XX ст. на основі аналізу навчальних програм з основних економічних дисциплін;
- аргументація доцільності поєднання економічної науки і освіти як необхідної умови удосконалення самої системи освіти та головного чинника подальшого розвитку наукових знань;
- положення, що дослідження вчених-економістів Київського національного економічного університету першої третини XX ст. проводилися у руслі світових наукових розробок, а у ряді випадків – випереджали їх.